Любов – це доброта
І не тому, що вам так хочеться. Ми звикли вважати, що любов – це в першу чергу почуття. Насправді, це хибне уявлення, яке було нав’язане нам поп-культурою і, чесно кажучи, нашими власними почуттями, які дуже приємні для нас. Тому ми віримо, що це, ймовірно, і є любов.
Але це не так.
Любов – це можливість вибору. А в своїй основі любов – це співчуття і доброта.
Але не в «мученицькому» сенсі. Нам всім відомі люди, які проявляють «любов» просто, щоб завоювати прихильність інших людей, вони «люблять», розраховуючи отримати любов взамін. Це певний тип неврозу – найпоширеніший, але все ж це тільки невроз. Це шкідливо для здоров’я.
Любов – це співчуття і відкритість
Любов – це баланс між прийняттям і шануванням себе та іншої людини. Справжня любов неможлива без розвитку внутрішньої сили і почуття поваги до самого себе, що дозволяє нам не «хоронити» свою самооцінку в інших людях, або їх підпорядкуванням, або завоюванням їх прихильності.
Любов – це дружба, співчуття, вдячність і самовладання.
І любов завжди починається з любові до себе і прийняття самого себе.
Інакше, нам завжди буде заважати відчуття того, що ми недостойні об’єкту нашої любові.
Любов завжди починається з нас самих
Любляча доброта – це легка і жива медитація, і її не можна розглядати як формальну техніку, віддалену від повсякденного життя.
Любов – це кожна мить, яку ви проживаєте в стані відкритості та дружнього почуття до всіх оточуючих вас людей.
Любов – це просто доброта.
Це не та доброта, за яку, як за квитки на карнавал, ви повинні отримати трохи посмішок інших людей. І це не та доброта, до якої ви належите, як до зобов’язань і як до способу грати роль.
Але це доброта наших сердець, доброта як співчуття. Доброта до себе та інших, доброта як повага до людей, які заслуговують благополуччя.
